- UA
- EN
Дослідження рівня вітаміну В12 у дорослих веганів
Зміст
Короткий огляд
Дорослі вегани, які не приймають вітамін В12, мають нижчий рівень цього вітаміну в сироватці крові, ніж невегетаріанці, більші еритроцити, що свідчить про анемію, і підвищений рівень метилмалонової кислоти. Іноді вони мають явні симптоми дефіциту В12, такі як нейропатія. На відміну від них, у веганів, які доповнюють свій раціон вітаміном В12, рівень В12 в сироватці крові знаходиться в межах норми і не має симптомів дефіциту В12.
Додаткові дослідження статусу В12 у веганів можна знайти в статті "Гомоцистеїн та легкий дефіцит В12 у веганів".
Адвентистське дослідження здоров'я-2 (2020)
У рамках Adventist Health Study-2 Хаддад та ін. [Haddad et al. (2020)] порівняли споживання, рівні та біомаркери В12 у 76 веганів, 221 лакто-ово-вегетаріанців та 488 невегетаріанців віком понад 30 років.
Після включення збагачених продуктів і добавок середньодобове споживання В12 серед веганів (9,4 мкг) суттєво не відрізнялося від лакто-ово-вегетаріанців (6,6 мкг) або невегетаріанців (7,3 мкг). Більша частка веганів (15,2%) не відповідала розрахунковій середній потребі (Estimated Average Requirement, EAR) у 2,0 мкг/добу порівняно з лакто-ово-вегетаріанцями (10,6%) або не-вегетаріанцями (6,5%).
В середньому, сироватковий рівень В12, голотранскобаламіну, метилмалонової кислоти та гомоцистеїну не відрізнявся між групами. Вищий відсоток веганів мав рівні ММА ≥ 270 нмоль/л (10,8%) і ≥ 370 нмоль/л (4,1%), ніж в інших групах, але різниця не була статистично значущою. Рівні гомоцистеїну в цьому дослідженні були відносно високими (вегани = 12,0 мкмоль/л, лакто-ово-вегетаріанці = 11,1 мкмоль/л і невегетаріанці = 11,4 мкмоль/л).
Клінічне випробування, проведене в Польщі (2012)
Група з 20 невегетаріанців погодилася дотримуватися веганської дієти протягом 5 років. Половина групи вживала збагачені В12 продукти, друга половина – ні. Ніхто не вживав добавки вітаміну В12. Кількість В12, отримана зі збагачених продуктів, не вимірювалася. Через 5 років рівень В12 у тих, хто одержував збагачені продукти, впав з показника 340 п /мл до 310 пг/мл. У тих, хто не одержував збагачені продукти, – з 290 пг/мл до 220 пг/мл. Тільки у двох учасників рівень В12 впав нижче за показник в 200 пг/мл, що зазвичай вважається граничним рівнем початку дефіциту вітаміну В12, обидва учасники були з другої половини групи [Mądry, 2012].
Епік-Оксфорд (2001 & 2010)
У рефераті з EPIC-Oxford повідомляється про рівень вітаміну B12 у плазмі крові підгрупи чоловіків [Lloyd-Wright, 2001]. Результати наведені в таблиці нижче. Найнижчий рівень був у чоловіків-веганів, і багато з них не приймали добавки з вітаміном В12.
У звіті EPIC-Oxford за 2010 рік були отримані майже такі ж результати: 232 веганські чоловіки мали середній рівень В12 у сироватці крові 122 пмоль/л (95% ДІ 117-127) [Gilsing, 2010]. Можливо, відбувся значний перетин з учасниками дослідження [Lloyd-Wright et al., 2001].
Дослідження 2010 року включало зразок крові 65 чоловіків-веганів, отриманий через 6 років після початкового рівня. Серед цих 65 чоловіків-веганів близько 10% мали значний дефіцит В12. Не було виявлено жодного зв'язку між тим, що чоловіки-вегани повідомляли про прийом добавок В12 та рівнем вітаміну В12 у сироватці крові, що свідчить про те, що чоловіки, ймовірно, приймали добавки несистематично.
Дослідження дорослих веганів, які не вживають добавки вітаміну В12
Спосіб життя австралійців схожий з північноамериканським, але в австралійців обмежена кількість збагачених В12 продуктів. Хокін та Батлер (1999) досліджували австралійських адвентистів сьомого дня віком від 22 до 80 років, які не приймали добавки вітаміну В12. Результати, показані в таблиці 2, свідчать про значно нижчий рівень В12 у веганів [Hokin,1999].
Крейн та ін. (1998, США) дослідили 2 сім'ї (9 осіб), які дотримувалися веганської дієти як мінімум протягом року і не приймали регулярно добавки В12 і/або збагачені ним продукти:
Вони харчувалися їжею, вирощеною у власному саду або купленою в місцевих продуктових магазинах;
Рівень B12 в крові (sB12) був нижче 200 пг/мл у 8 людей; середній показник sB12 був 190 ± 65 пг/мл;
Лише одна учасниця мала рівень В12 вище 200 пг/мл (331 пг/мл), і тільки в неї були симптоми дефіциту В12 (легке оніміння в одній руці і легка втома). Після того, як їй стали давати пероральну форму В12, стало ясно, що її високі показники рівня В12 були зумовлені неактивними аналогами В12;
8 учасників мали високий рівень ММК в аналізах сечі;
Рівні гомоцистеїну були в межах норми, але знизилися після терапії В12;
Учасникам давали добавки В12 в дозуванні 500 мкг на добу, які вони розжовували перед проковтуванням.
Після 2 місяців:
Середня кількість еритроцитів збільшилася;
Середній показник загального вмісту холестерину знизився на 10,3%, рівень "поганого" холестерину ЛПНЩ знизився на 19,6%. (Примітка: це єдине дослідження, в якому спостерігалося зниження холестерину через терапію В12);
Рівень ММК в крові різко і значно знизився (з 0,65 ± 0,61 до 0,13 ± 0,06 мкмоль/л);
Середній рівень В12 в крові (sB12) виріс до рівня 553 ± 113 пг/мл.
Крейн та ін. відзначили:
"Лабораторні результати по аналізах цих двох сімей були значними, і неможливо припустити, що учасники мали достатній рівень [B12]. Учасники дотримувалися вегетаріанства тривалий час і не мали значних клінічних показників і/або симптомів дефіциту кобаламіну. В цьому дослідженні жоден з учасників не знав про симптоми дефіциту: легка втома, поколювання в руках і ногах, часті інфекції дихальних шляхів" [Crane, 1998].
Крейн та ін. (1994, США) вимірювали sB12 у здорових дорослих веганів (від 1 до 28 років на веганській дієті), які не приймали добавки вітаміну В12 або збагачені вітаміном продукти протягом року або довше. У таблиці 3 відображені результати.
Учасники з низьким рівнем В12 отримали в якості терапії пероральну форму В12. У деяких рівень В12 не збільшився, що спричинило дослідження про жувальні форми добавок В12, згадане в секції "Добавки: жувати чи смоктати під язиком?" статті "Джерела В12 для веганів".
Крейн та ін. також вивчали рівні ММК в сечі у 29 дорослих веганів, які не приймали добавки вітаміну В12 або збагачені вітаміном продукти протягом року [Crane, 1994]:
11 учасників мали рівень В12 <200 пг/мл. Їхній середній рівень еритроцитів (95,9 ± 5,5 рідких унцій) був значно вище, ніж у випробовуваних з більш високим рівнем В12;
7 з 11 мали високий рівень ММК;
Ніхто з нормальним рівнем В12 не мав підвищеного ММК;
Одна людина (веган протягом 5 років) не мав ніяких симптомів дефіциту В12, незважаючи на рівень sB12 в 90 пг/мл. Однак після прийому пероральної форми В12 протягом місяця він зауважив, що хронічний розлад шлунку після їжі зник.
Медкова та ін. (2001, Росія) в 1993 році вивчали веганів з поселення в Сибіру [Mądry, 2012], [Medkova, 2013]. Вони дотримувалися веганського раціону приблизно 2,2 року, їх рівень В12 був у нормі. Це можна пояснити значними запасами вітаміну В12 в організмі цих веганів, точні вимірювання не наводяться.
Тангтронгчітр та ін. (1993, Таїланд) вивчали 132 дорослих тайців-вегетаріанців (64 чоловіки, 68 жінок) і 47 здорових вегетаріанців. Вегетаріанці, очевидно, не вживали будь-яких продуктів тваринного походження. Рівні B12 в крові показані в таблиці 4.
Були відзначені певні відмінності в рівні еритроцитів в крові досліджуваних вегетаріанців і невегетаріанців. Рівень В12 знижувався зі збільшенням стажу вегетаріанства. Група учасників, що були вегетаріанцями ≥ 6 років, мали особливо низький рівень sВ12 (83-135 пг/мл) [Tungtrongchitr, 1993].
Бар-Селла та ін. (1990, Ізраїль) порівняли 36 веганів (від 5 до 35 років на дієті) з 36 невегетаріанцями. Ніхто з веганів не приймав добавки В12. Вегани мали значно нижчий рівень В12 (164 пг/мл проти 400 пг/мл). Ніхто з невегетаріанців не мав дефіциту В12, але показники двох із них були біля нижньої межі норми. Ніхто з випробовуваних не мав патології крові. У чотирьох веганів раніше проявлялись симптоми: болі в м'язах, неприємні відчуття в ногах і труднощі з концентрацією. Рівень В12 цих веганів наведений в таблиці 5.
3 з 4 показали істотне поліпшення після ін'єкцій В12, їхній рівень зріс до показника вище 200 пг/мл [Bar-Sella, 1990].
Арікул та ін. (1988, Таїланд) виявили чималу різницю у рівні В12 (62 ± 78 пг/мл) у 29 здорових вегетаріанців і 60 невегетаріанців (629 ± 160 пг/мл). У 8 вегетаріанців рівень В12 був невизначений і тільки двоє мали рівень вище 200 пг/мл. Дослідники не уточнювали, чи вживав хтось із досліджуваних вегетаріанців добавки вітаміну В12, але, вочевидь, вони цього не робили [Areekul, 1988].
Вегани, які приймають добавки В12
У таблиці 6 показані результати дослідження Хаддада та ін. (1999, США) в порівнянні веганів і вегетаріанців.
У дослідженні не було виявлено відмінностей за рівнем гомоцистеїну між групами. Була значуща залежність між прийомом добавок В12 і рівнем sB12, але не було зв'язку з рівнем sMMК. В особистому листуванні Хаддад припустив, що це пов'язано з тим, що не всі вегани вживали добавки регулярно, а деякі почали приймати їх нещодавно. Тоді рівень sB12 в кровівідобразиться швидко, однак для зміни рівня MMК потрібен триваліший період часу [Haddad, 1999].
Харман і Парнелл (1998, Нова Зеландія) порівняли 24 дорослих вегетаріанців – адвентистів сьомого дня (включаючи веганів, їхня кількість не уточнюється) з 23 невегетаріанцями-адвентистами. Деякі вегетаріанці вживали В12 у формі добавок або ін'єкцій. Таблиця 7 відображає результати.
Рівні B12 істотно не різнилися між групами [Harman, 1998].
Александр та ін. (1994, Нова Зеландія) вивчали 18 вегетаріанців. Їхні рівні B12 вказані в таблиці 8.
Також були отримані такі результати:
Рівень B12 у 6 досліджуваних був нижче нормального діапазону: 82, 86, 182, 190, 197 (вегани чи оволактовегетаріанці, не уточнюється). Ніхто з них не мав макроцитозу. В учасниці з найменшим значенням виявився дефіцит внутрішнього фактора;
7 вегетаріанців приймали добавки B12 і лише один мав низький рівень В12, але в цілому їхній рівень B12 істотно не відрізнявся від тих, хто не приймав добавки;
Вегани дійсно мали вищий середній рівень sB12, ніж оволактовегетаріанці [Alexander, 1994].
Сандерс та ін. (1978, Великобританія) провели порівняння дорослих веганів (що не вживають продукти тваринного походження ≥ 1 року; в середньому – 8 років), членів спільноти The Vegan Society (Великобританія), та невегетаріанців відповідно до статі та віку. 18 веганів вживали добавки B12 або збагачені продукти. Результати наведені в таблиці 9.
5 веганів не приймали добавки В12 і не вживали збагачені продукти. Результати – в Таблиці 10.
Результати показують, що вегани, які вживають добавки вітаміну, мають вищий рівень В12, ніж ті, які не вживають [Sanders, 1978].
Використана література
___B12 Status of Vegan Adults
Contents
Summary
Vegan adults who do not supplement with vitamin B12 tend to have lower serum B12 levels than non-vegetarians, larger red blood cells indicative of anemia, and elevated methylmalonic acid levels. They sometimes have overt B12 deficiency symptoms such as neuropathy. In contrast, vegans who supplement their diets with vitamin B12 tend to have serum B12 levels in the normal range and no symptoms of B12 deficiency.
Additional studies of B12 status in vegans are in Homocysteine and Mild B12 Deficiency in Vegans.
Adventist Health Study-2 (2020)
As part of Adventist Health Study-2, [Haddad et al. (2020)] compared the B12 intakes, levels, and biomarkers in 76 vegans, 221 lacto-ovo-vegetarians, and 488 nonvegetarians who were over 30 years old.
After including fortified foods and supplements, the median daily B12 intake among vegans (9.4 µg) wasn’t significantly different from the lacto-ovo-vegetarians (6.6 µg) or nonvegetarians (7.3 µg). A higher prevalence of vegans (15.2%) didn’t meet the Estimated Average Requirement (EAR) of 2.0 µg/day when compared to lacto-ovo-vegetarians (10.6%) or nonvegetarians (6.5%).
On average, serum B12, holotranscobalamin, methylmalonic acid, and homocysteine didn’t differ between the diet groups. A higher percentage of vegans had MMA levels ≥270 nmol/l (10.8%) and ≥370 nmol/l (4.1%) than the other diet groups, but the difference wasn’t statistically significant. Homocysteine levels were relatively high in this study (vegans = 12.0 µmol/l, lacto-ovo-vegetarians = 11.1 µmol/l, and nonvegetarians = 11.4 µmol/l).
Polish Clinical Trial (2012)
A group of 20 omnivores agreed to follow a vegan diet for 5 years. Half the group ate B12 fortified foods and the other half did not. Neither group took B12 supplements. The amount of B12 received via fortified foods was not measured. After 5 years, B12 levels in the group using fortified foods went from about 340 to 310 pg/ml. B12 levels went from about 290 to 220 pg/ml in the group not using fortified foods. Only two participants had B12 levels fall below 200 pg/ml, traditionally considered the cutoff for B12 deficiency, and they were both from the unfortified foods group [Mądry, 2012].
EPIC-Oxford (2001 & 2010)
An abstract from EPIC-Oxford reported plasma vitamin B12 levels of a subset of men [Lloyd-Wright, 2001]. Results are in the table below. The vegan men had the lowest levels, and many weren’t supplementing with vitamin B12.
A 2010 report from EPIC-Oxford found almost the exact same results: 232 vegan men had an average serum B12 level of 122 pmol/l (95% CI 117-127) [Gilsing, 2010]. There might have been a substantial overlap with participants in [Lloyd-Wright et al., 2001].
The 2010 study included a blood sample from 65 vegan men obtained 6 years after baseline. Among those 65 vegan men, about 10% appeared to have a significant B12 deficiency. There was no association between vegan men reporting taking B12 supplements and serum vitamin B12 levels, suggesting the men were probably not consistently taking the supplements.
Studies on Adult Vegans Not Supplementing with B12
Australians have a lifestyle similar to North Americans, but with limited B12 fortified foods. Hokin and Butler (1999) examined Australian Seventh-day Adventist ministers, aged 22-80, who did not take B12 supplements. The results as seen in Table 2, showed vegans to have significantly lower B12 levels [Hokin,1999].
Crane et al. (1998, USA) studied 2 families (9 people) who were vegan for over 1 year and who did not regularly take B12 supplements or fortified foods:
They ate food from their gardens or local grocery stores.
Serum B12 (sB12) was below 200 pg/ml in 8 members; average sB12 was 190 ± 65 pg/ml.
The only family member over 200 pg/ml, with a B12 level of 331 pg/ml, was also the only one with signs of deficiency (mild numbness in one hand and easy fatigue). These cleared up after starting oral B12, so her high levels might be attributable to inactive B12 analogues.
8 had high urinary MMA.
Homocysteine levels were in the normal range, but dropped after B12 therapy.
The subjects were given 500 µg B12/day, which they chewed before swallowing.
After 2 months:
Average red blood cell count increased.
Average total cholesterol decreased by 10.3% and LDL cholesterol decreased by 19.6%. (Note: This is the only study that observed a cholesterol reduction in vegans because of B12 supplementation.)
Serum MMA levels dropped dramatically (from .65 ± .61 to .13 ± .06 µmol/l).
Average sB12 rose to 553 ± 113 pg/ml.
Crane et al. write:
“The laboratory evidence in these two families is too strong to believe that they had an adequate amount of [B12]. It is remarkable that they had been on a total vegetarian diet for so long, yet with little or no clinical symptoms or signs of an insufficiency of cobalamin. In this study none of the family members were aware of symptoms of easy fatigability, tingling in the extremities, or frequent upper respiratory infections.” [Crane, 1998].
Crane et al. (1994, USA) measured the sB12 of healthy adult vegans (1-28 years on the diet) who had not used B12 supplements or fortified foods in the previous year or more. See Table 3 for results.
Participants with low B12 levels were given oral B12. The B12 levels of some of these participants did not increase, which led to the study about chewing B12 tablets mentioned under Chewing or Swallowing Whole in Vitamin B12: Vegan Sources.
Crane et al. also examined urinary MMA levels in 29 vegan adults who had not used B12 supplements or fortified foods in the previous year [Crane, 1994]:
11 had B12 levels < 200 pg/ml. Their average MCV (95.9 ± 5.5 fl) was significantly higher than those with higher B12 levels.
7 of these 11 had high MMA.
None with normal B12 levels had elevated MMA.
One vegan of 5 years had no symptoms of B12 deficiency despite a sB12 of 90 pg/ml. However, after 1 month of oral B12, he noticed that his chronic indigestion after meals had disappeared.
Medkova et al. (2001, Russia) studied a vegan settlement in Siberia in 1993 [Mądry, 2012], [Medkova, 2013]. They reported that the vegans had been vegan an average of 2.2 years and that their vitamin B12 levels were normal. This could have been due to having enough vitamin B12 stored in their system, and exact measurements were not given.
Tungtrongchitr et al. (1993, Thailand) studied 132 Thai adult vegetarians (64 males, 68 females) and 47 healthy nonvegetarians. The vegetarians apparently ate no animal products. Serum B12 levels are shown in Table 4.
There were some blood cell differences between vegetarians and non-vegetarians. Serum B12 decreased as years as a vegetarian increased. Groups practicing vegetarianism for ≥ 6 years resulted in particularly low average sB12 levels (83-135 pg/ml) [Tungtrongchitr, 1993].
Bar-Sella et al. (1990, Israel) compared 36 vegans (5-35 years on diet) to 36 non-vegetarians. None of the vegans used supplements. Vegans had significantly lower levels of B12 (164 vs. 400 pg/ml). No non-vegetarian was deficient in B12, but 2 were borderline. No subjects had blood abnormalities. 4 vegans had a history of muscle pain, abnormal sensations in the legs, and difficulty concentrating. Their serum B12 levels are shown in Table 5.
3 of the 4 were followed and showed substantial clinical improvement after B12 injections which increased their B12 levels to over 200 pg/ml [Bar-Sella, 1990].
Areekul et al. (1988, Thailand) found a significant difference between B12 levels (62 ± 78 pg/ml) in 29 apparently healthy vegetarians and 60 omnivores (629 ± 160 pg/ml). 8 vegetarians had undetectable B12 levels, while only 2 had levels over 200 pg/ml. The researchers did not state whether any of the vegetarians were taking B12 supplements, but they appeared not to be doing so [Areekul, 1988].
Vegans Taking B12 Supplements
Table 6 shows the results of the Haddad et al. (1999, USA) study comparing vegans to non-vegetarians.
There were no differences in homocysteine between the groups. There was a significant association between B12 supplementation and sB12 but no relation with sMMA. In private correspondence, Haddad suggested this was because some vegans did not regularly take the supplements and some had only recently begun. Blood will reflect recent higher B12 intake while MMA levels take longer to change [Haddad, 1999].
Harman & Parnell (1998, New Zealand) compared 24 adult vegetarian Seventh-day Adventists (SDA) (including some vegans; number not specified) to 23 non-vegetarian SDAs. Some vegetarians were taking B12 supplements and injections. Table 7 shows the results.
B12 levels did not differ significantly between groups [Harman, 1998].
Alexander et al. (1994, New Zealand) looked at 18 vegetarians. B12 levels were as shown in Table 8.
Other findings:
6 had B12 levels below the reference range: 82, 86, 182, 190, 197 (vegan or lacto-ovo wasn’t specified). None had macrocytosis. The woman with the lowest value was found to have an intrinsic factor deficiency.
7 vegetarians took B12 supplements and only one had low B12 levels, but their levels were not significantly different than those who did not take supplements.
The vegans actually had a higher average sB12 than the Lacto-Ovo. [Alexander, 1994].
Sanders et al. (1978, UK) compared adult vegan (no animal products ≥ 1 year; average 8 yrs) members of The Vegan Society (UK) to age and sex-matched non-vegetarians. 18 of the vegans were taking B12 supplements or eating fortified foods. Results are shown in Table 9.
5 vegans were not taking B12 supplements or fortified foods. See Table 10.
The results indicate that supplementing vegans had higher sB12 levels than non-supplementing [Sanders, 1978].
Bibliography
_____________
Al Jassem O, Kheir K, Ismail A, Abou-Abbas L, Masri A, Haddad C, Nasrallah K. Vitamin B12 deficiency and neuropsychiatric symptoms in Lebanon: A cross-sectional study of vegans, vegetarians, and omnivores. PLoS One. 2024 Apr 17;19(4):e0297976. Not cited. This study found a high rate of paresthesia among Lebanese vegetarians/vegans (53%) and omnivores (57%). See Table 4. A high rate of participants had B12 deficiency, presumably defined as less than 111 pmol/l (150 pg/ml), although the study only said “based on their last lab test results.” There was no significant difference between B12 deficiency between vegetarians/vegans (54%) and omnivores (41%). Participants who took vitamin B12 supplements were less likely to have B12 deficiency (33%) than those who didn’t supplement (61%).
Alexander, 1994. Alexander D, Ball MJ, Mann J. Nutrient intake and haematological status of vegetarians and age-sex matched omnivores. European Journal of Clinical Nutrition. 1994;48:538-546.
Areekul, 1988. Areekul S, Churdchu K, Pungpapong V. Serum folate, vitamin B12 and vitamin B12 binding protein in vegetarians. J Med Assoc Thai. 1988 May;71(5):253-7.
Bar-Sella, 1990. Bar-Sella P, Rakover Y, Ratner D. Vitamin B12 and folate levels in long-term vegans. Isr J Med Sci. 1990;26:309-312.
Crane, 1994. Crane MG, Sample C, Patchett S, Register UD. “Vitamin B12 studies in total vegetarians (vegans). Journal of Nutritional Medicine.1994;4:419-430.
Crane, 1998. Crane MG, Register UD, Lukens RH, Gregory R. Cobalamin (CBL) studies on two total vegetarian (vegan) families. Vegetarian Nutrition. 1998; 2(3):87-92.
Gilsing, 2010. Gilsing AM, Crowe FL, Lloyd-Wright Z, Sanders TA, Appleby PN, Allen NE, Key TJ. Serum concentrations of vitamin B12 and folate in British male omnivores, vegetarians and vegans: results from a cross-sectional analysis of the EPIC-Oxford cohort study. Eur J Clin Nutr. 2010 Sep;64(9):933-9.
Haddad, 1999. Haddad EH, Berk LS, Kettering JD, Hubbard RW, Peters WR. Dietary intake and biochemical, hematologic, and immune status of vegans compared with nonvegetarians. Am J Clin Nutr. 1999;70(suppl):586S-93S.
Harman, 1998. Harman SK, Parnell WR. The nutritional health of New Zealand vegetarian and non-vegetarian Seventh-day Adventists: selected vitamin, mineral and lipid levels. NZ Med J. 1998 Mar 27;111(1062):91-4.
Hokin,1999. Hokin BD, Butler T. Cyanocobalamin (vitamin B-12) status in Seventh-day Adventist ministers in Australia. Am J Clin Nutr. 1999 Sep;70(3 Suppl):576S-578S.
Lloyd-Wright, 2001. Lloyd-Wright Z, Allen N, Key TJ, Sanders TB. How prevalent is vitamin B12 deficiency among British vegetarians and vegans? Proceedings of the Nutrition Society. University of Sheffield, Sheffield, UK. 2001(Jul):174A.
Mądry, 2012. Mądry E, Lisowska A, Grebowiec P, Walkowiak J. The impact of vegan diet on B-12 status in healthy omnivores: five-year prospective study. Acta Sci Pol Technol Aliment. 2012 Apr 2;11(2):209-12.
Medkova, 2001. Medkova IL, Mosiakina LI, Biriukova LS. [Results of a dynamic study on the status of health and nutrition of a Siberian vegan settlement]. Vopr Pitan. 2001;70(4):7-12. Russian. (Abstract)
Medkova, 2013. Medkova IL. Healthstudy in a Vegan settlement in Siberia, Russia. Accessed 4/26/2013.
Sanders, 1978. Sanders TA, Ellis FR, Dickerson JW. Studies of vegans: the fatty acid composition. of plasma choline phosphoglycerides, erythrocytes, adipose tissue, and breast milk, and some indicators of susceptibility to ischemic heart disease in vegans and omnivore controls. Am J Clin Nutr. 1978 May;31(5):805-13.
Tungtrongchitr, 1993. Tungtrongchitr R, Pongpaew P, Prayurahong B, Changbumrung S, Vudhivai N, Migasena P, Schelp FP. Vitamin B12, folic acid and haematological status of 132 Thai vegetarians. Int J Vitam Nutr Res. 1993;63(3):201-7.
