- UA
- EN
Гіпоспадія та вегетаріанство
Зміст
Передумови гіпоспадії
Гіпоспадія — це вроджений дефект у чоловіків, за якого отвір уретри — трубки, через яку проходить сеча, — не розташований на кінчику статевого члена, як мало би бути. Вважається, що це спричинено поєднанням генетики та навколишніх факторів, зокрема забруднення навколишнього середовища [Marrocco, 2015] [Bouty, 2015].
Станом на 2012 рік загальнонаціональний рівень гіпоспадії в США становив приблизно 64,7 випадку на 10 000 живонароджених чоловіків, або 1 на 155 живонароджених чоловіків [Mai, 2015]. Деякі форми гіпоспадії відносно легко виправити за допомогою хірургічного втручання, виконаного в амбулаторних умовах, і таке лікування зазвичай призводить до нормальної або майже нормальної функції та зовнішнього вигляду пеніса [Mayo Clinic, 2018].
Дослідження вегетаріанців
Станом на травень 2018 року було проведено шість досліджень, у яких порівнювали випадки гіпоспадії у хлопчиків, народжених вегетаріанками і невегетаріанками. У таблиці 1 наведені дані цих досліджень:
Перше дослідження, яке вивчало цей зв’язок (Великобританія, 2000), виявило, що вегетаріанська дієта під час вагітності пов’язана з вищим у 3,5 раза ризиком народження сина з гіпоспадією, порівняно з невегетаріанською дієтою під час вагітності [North, 2000].
Починаючи з 2007 року, було проведено п’ять досліджень типу «випадок-контроль» різного масштабу. В одному з них було виявлено, що ризик у 4,6 раза вищий для синів вегетаріанок [Akre, 2008], а інші чотири не виявили підвищеного ризику [Brouwers, 2007] [Ormond, 2009] [Shekharyadav, 2011] [Carmichael, 2012].
Два з цих досліджень заслуговують на детальнішу увагу — дослідження у Великобританії 2000 року, яке виявило зв’язок між вегетаріанською дієтою та гіпоспадією, і дослідження 2012 року в США, яке цього не виявило.
Дослідження 2000 року у Великобританії є проспективним дослідженням; такі зазвичай мають більшу вагу, ніж дослідження типу «випадок-контроль», оскільки мають менший ризик неправильної характеристики харчової поведінки.
Однак у випадку вегетаріанців і гіпоспадії неправильна характеристика харчової поведінки у дослідженнях типу «випадок-контроль», ймовірно, не є великою проблемою, оскільки записування інформації щодо харчування відбувалося незабаром після діагностики гіпоспадії.
Дослідження в США 2012 року було дуже масштабним, тому випадкові висновки малоймовірні. Воно містило майже у 25 разів більше випадків гіпоспадії, ніж дослідження у Великобританії 2000 року.
Крім того, ці два дослідження були розроблені з метою вивчення вегетаріанської дієти, тоді як цілі інших досліджень були ширшими.
Таким чином, два найважливіші дослідження мають різні висновки, хоча є підстави приділити значну увагу дослідженню США 2012 року.
Можливі зв’язки
Важливо розуміти, що причина більшості випадків гіпоспадії невідома. Існує багато генетичних факторів і факторів навколишнього середовища [Kowal, 2013], тому точно визначити одну причину може бути неможливо. Різні результати в дослідженнях вегетаріанської дієти та ризику гіпоспадії можуть бути випадковими або пов’язаними з відмінностями у виборі їжі, використанням добавок, впливом навколишнього середовища або чимось іншим.
З огляду на це, як можна пояснити вищий ризик гіпоспадії, який спостерігається у вегетаріанців у двох дослідженнях?
Вітамін B12
Перше припущення полягає у тому, що дефіцит вітаміну B12 серед веганів і навіть деяких лактоововегетаріанців може збільшити ризик гіпоспадії. Принаймні одне дослідження виявило зв’язок між дефіцитом вітаміну В12 і гіпоспадією [Kowal, 2013].
Дослідження у Великобританії вивчало народження дітей між 1991 і 1992 роками [North, 2000]. Дослідження США вивчало народження дітей між 1997 і 2005 роками [Carmichael, 2012]. У період між цими двома дослідженнями веганські спільноти активно поширювали інформацію про потребу у вітаміні B12, чим можна пояснити те, що ризик міг зникнути.
Проте є багато задокументованих випадків немовлят-веганів, у чиїх матерів був дефіцит вітаміну B12, і у жодного з цих хлопчиків не зафіксовано гіпоспадії при народженні (більше інформації).
Незалежно від того, чи збільшує брак вітаміну B12 ризик гіпоспадії, він відіграє й інші важливі ролі, тому всі вагітні жінки повинні отримувати надійне щоденне джерело вітаміну B12 — див. інформацію про щоденні потреби.
Фолієва кислота і метіонін
А як щодо інших молекул, які беруть участь у метаболізмі одного вуглецю, як-от фолат (або фолієва кислота), холін і метіонін?
Деякі дослідження [Brouwers, 2007] [Goh, 2006] [Carmichael, 2009] не виявили впливу добавок фолієвої кислоти на запобігання гіпоспадії. Інші виявили зниження ризику при прийомі добавок фолієвої кислоти в першому триместрі [Ormond, 2009] [de Kort, 2011] [Mavrogenis, 2014].
Існує кілька доказів того, що метіонін може відігравати певну роль [Carmichael, 2009].
У звіті Національного дослідження запобігання вродженим вадам розвитку (National Birth Defects Prevention Study) (США, 2009) жінки, які додатково приймали фолієву кислоту та споживали більше 1870 мг метіоніну на день, мали на 40% менший ризик народження дитини з гіпоспадією (0.6, 0.4-0.9). Оскільки впливу метіоніну не було спостережно у жінок, які не приймали добавки фолієвої кислоти, цілком можливо, що результати в основному пов’язані з добавками фолієвої кислоти.
Метіонін є незамінною амінокислотою. Його рекомендована добова норма значно менша за 1870 мг для більшості вагітних жінок.
Без додаткових доказів, імовірно, не варто прагнути отримувати 1870 мг на день. Однак варто переконатися, що в раціоні вагітної веганки є багато метіоніну.
Рослинними продуктами з найбільшим вмістом метіоніну є темпе, арахіс, вівсянка, кіноа та спагетті — див. Вміст білка та амінокислот в окремих рослинних продуктах.
Холін
Холін, поживна речовина, якої може бути мало у веганських дієтах, аналізувався в Національному дослідженні запобігання вродженим вадам (National Birth Defects Prevention Study) [Carmichael, 2009].
Дослідники не виявили статистично значущого зв’язку між високим споживанням холіну та ризиком гіпоспадії (0.7, 0.5-1.1), але це поживна речовина, про яку слід знати вагітним веганкам. Див. детальнішу інформацію про холін.
Вплив пестицидів
У деяких дослідженнях виявлено зв’язок між впливом пестицидів на батьків під час роботи або догляду за газонами вдома та підвищеним ризиком гіпоспадії [Marrocco, 2015] [Christensen, 2013]. Вплив пестицидів із харчових продуктів було оцінено в деяких дослідженнях, аналізуючи використання або придбання органічних овочів. Наприклад, дослідження 2000 року у Великій Британії також аналізувало купівлю органічних овочів.
Автори стверджують:
На жаль, тільки 163 матері завжди купували органічні овочі; те, що жодна з цих матерів не мала сина з гіпоспадією, становить певний інтерес, але можна було очікувати лише один випадок. Не було помітно зниження ризику серед тих, хто «іноді» купував органічні овочі (0,8% мали гіпоспадію, порівняно з 0,6%, які ніколи не купували органічні овочі). [North, 2000].
Дослідження, проведене в Данії, не виявило зв’язку між вживанням органічних овочів і фруктів та ризиком гіпоспадії [Christensen, 2013].
Може бути певний зв’язок між пестицидами чи органічними овочами, проте статистичних даних недостатньо, щоб зробити якісь висновки.
Соя
Існує певне занепокоєння, що рослинні естрогени в сої можуть заважати статевому розвитку хлопчиків.
У проспективному дослідженні Великобританії 2000 року спостерігалася тенденція до вищого ризику гіпоспадії при вживанні соєвого молока порівняно з його невживанням (3.7, 0.87-15.4), а також при вживанні соєвого м’яса частіше одного разу на тиждень порівняно із невживанням (2.95, 0.90, 9.68), проте ці результати не були статистично значущими [North, 2000].
Вживання бобів (не сої) було пов’язане з іще вищим ризиком гіпоспадії, що зменшує ймовірність того, що рослинні естрогени є причиною підвищеного ризику гіпоспадії, оскільки боби (окрім сої) містять дуже невелику кількість рослинних естрогенів. У цьому дослідженні важко відокремити вживання соєвого молока та м’яса від вегетаріанства загалом.
Дослідження 2012 року в США [Carmichael, 2013] виявило зниження ризику гіпоспадії при підвищеному споживанні деяких рослинних естрогенів.
У дослідженні 2004 року в Нідерландах [Carmichael, 2013] вимірювали споживання сої та гіпоспадію та не виявили зв’язку зі споживанням сої матір’ю. Результати наведено в таблиці 2:
Висновки
За найгіршим сценарієм, заснованим на дослідженні 2000 року у Великій Британії, у вегетаріанки є 4% шанс народити дитину з гіпоспадією.
Після цього першого звіту тенденція досліджень полягала в тому, що не було виявлено жодного зв’язку між вегетаріанською дієтою та гіпоспадією, і це підкріплюється останнім дослідженням у США 2012 року, яке виявило майже у 25 разів більше випадків гіпоспадії, ніж дослідження 2000 року у Великобританії.
Це дає впевненість у тому, що вегетаріанська дієта не становить значного ризику.
Якщо вагітні веганки отримують достатню кількість фолієвої кислоти, вітаміну B12, метіоніну та холіну, це може зменшити будь-які потенційні ризики.
Бібліографія
Останнє оновлення у травні 2018 року.
___Hypospadias and Vegetarian Diets
Contents
Background on Hypospadias
Hypospadias is a male birth defect in which the opening of the urethra—the tube through which urine passes—isn’t located at the tip of the penis as it should be. It’s believed to be caused by a combination of genetic susceptibility and environmental factors including environmental contaminants [Marrocco, 2015] [Bouty, 2015].
As of 2012, the nationwide rate of hypospadias for the USA was about 64.7 cases per 10,000 male live births, or 1 in 155 male live births [Mai, 2015]. Some forms of hypospadias are relatively easy to repair with surgery done on an outpatient basis and surgical repair usually results in a penis with normal, or near-normal, function and appearance [Mayo Clinic, 2018].
Research on Vegetarians
As of May 2018, there have been six studies comparing hypospadias cases in boys born to vegetarians versus non-vegetarians. Table 1 lists them.
The first study to examine the link (UK, 2000), found that a vegetarian diet in pregnancy was associated with a 3.5-times higher risk of having a son with hypospadias compared to a non-vegetarian diet in pregnancy [North, 2000].
Since 2007, there have been five case-control studies of various sizes. One found a 4.6 times higher risk for sons of vegetarian mothers [Akre, 2008] and the other four found no increased risk [Brouwers, 2007] [Ormond, 2009] [Shekharyadav, 2011] [Carmichael, 2012].
Two of these studies deserve more weight—the 2000 UK study which found a link between vegetarian diet and hypospadias and a 2012 USA study which did not.
The 2000 UK study is a prospective study and prospective studies generally hold more weight than do case-control studies because they involve less risk of mischaracterizing dietary patterns.
However, in the case of vegetarians and hypospadias, mischaracterizing dietary patterns in case-control studies is probably not much of an issue because diet recall happened shortly after hypospadias diagnosis.
The 2012 USA study was very large, making random chance findings unlikely. In fact, it contained almost 25 times as many cases of hypospadias than did the 2000 UK study.
Additionally, these two studies were designed with the purpose of investigating vegetarian diets while the aims of the other studies were broader.
Thus, the two most important studies have differing findings, though reason to put significant weight on the 2012 USA study.
Possible Connections
It’s important to be aware that the cause of most cases of hypospadias is unknown. There appear to be many genetic and environmental factors [Kowal, 2013] so pinpointing a single cause may not be possible. The different results in studies of vegetarian diets and hypospadias risk could be chance or could be due to differences in food choices, supplement use, environmental exposure, or something else.
With that in mind, what are some possible explanations for the higher risk seen in vegetarians in two studies?
Vitamin B12
A first guess would be that vitamin B12 deficiency among vegans and even some lacto-ovo vegetarians could have increased the risk of hypospadias. At least one study has found a link between vitamin B12 deficiency and hypospadias [Kowal, 2013].
The UK study examined births between 1991 and 1992 [North, 2000]. The USA study examined births between 1997 and 2005 [Carmichael, 2012]. And in the years between when these two studies were conducted, there was much education in the vegan community about the need for vitamin B12, which could explain why the risk might have disappeared.
However, there are many documented cases of vegan infants whose mothers had been deficient in vitamin B12 and none of these boys have been reported to have been born with hypospadias (more info).
Whether or not a lack of vitamin B12 increases the risk of hypospadias, it plays other important roles so all pregnant women should have a reliable daily source of vitamin B12—see Daily Needs.
Folic Acid and Methionine
What about other molecules involved in one-carbon metabolism such as folate (or folic acid), choline, and methionine?
Some studies [Brouwers, 2007] [Goh, 2006] [Carmichael, 2009] found no effects of folic acid supplementation on preventing hypospadias. Others found a reduced risk with folic acid supplements in the first trimester [Ormond, 2009] [de Kort, 2011] [Mavrogenis, 2014].
There’s a bit of evidence that methionine could play a role [Carmichael, 2009].
In a report coming from the National Birth Defects Prevention Study (USA, 2009), women taking supplemental folic acid and who ate more than 1,870 mg/day of methionine had a 40% reduced risk of having a baby with hypospadias (0.6, 0.4-0.9). Since no effect of methionine was seen in women who did not take folic acid supplements, it’s possible that the results are mainly due to the folic acid supplements.
Still, methionine is an essential amino acid. The RDA is well under 1,870 mg/day for most pregnant women.
Without more evidence, it’s probably unnecessary to strive for 1,870 mg per day. However, it’s a good idea to make sure a pregnant vegan’s diet has plenty of methionine.
The plant foods highest in methionine are tempeh, peanuts, oatmeal, quinoa, and spaghetti—see Protein and Amino Acid Content of Selected Plant Foods.
Choline
Choline, a nutrient that can be on the low end in vegan diets, was investigated in the National Birth Defects Prevention Study [Carmichael, 2009].
They didn’t find a statistically significant association between high choline intake and risk of hypospadias (0.7, 0.5-1.1), but it’s still a nutrient for pregnant vegans to be aware of—see Choline.
Pesticide Exposure
Parental exposure to pesticides through work or residential lawn care is associated with increased risk of hypospadias in some, but not all studies [Marrocco, 2015] [Christensen, 2013]. Dietary exposure to pesticides has been estimated in some studies by examining the use or purchase of organic vegetables. For example, 2000 UK study also examined the purchase of organic vegetables.
The authors state:
Unfortunately, only 163 mothers always bought organic vegetables; that none of these mothers had a son with hypospadias is of some interest, but only one case would have been expected. No reduction in risk was evident among those who ‘sometimes’ bought organic vegetables (0.8% had hypospadias, compared with 0.6% who never bought organically grown vegetables) [North, 2000].
A study from Denmark found no association between use of organic vegetables and fruits and risk of hypospadias [Christensen, 2013].
While there might be something to the pesticide/organic vegetable link, there doesn’t seem to be enough statistical power to draw any conclusions.
Soy
There has been concern that the plant estrogens in soy might interfere with the sexual development of boys.
While there was a trend in the 2000 UK prospective study for a higher risk of hypospadias with drinking soy milk versus not (3.7, 0.87-15.4), and for eating soy meats more than once a week versus never (2.95, 0.90, 9.68), the findings were not statistically significant [North, 2000].
Eating beans (not soybeans) was associated with an even higher risk of hypospadias which makes it less likely that plant estrogens are the cause of the increased risk of hypospadias since beans (other than soybeans) contain only very small amounts of plant estrogens. In this study, it might have been hard to separate eating soy milk and meats from simply being vegetarian.
A 2012 study from the USA [Carmichael, 2013] found reduced risk of hypospadias with higher intakes of some plant estrogens.
A 2004 study from the Netherlands [Carmichael, 2013] measured soy intake and hypospadias and found no link for maternal soy intake. Results are in Table 2.
Conclusion
Under the worst-case scenario, based on the 2000 UK study, a vegetarian mother would have a 4% chance of having a baby with hypospadias.
The trend since that first report has been to find no association between a vegetarian diet and hypospadias and that is punctuated by the most recent 2012 USA study with almost 25 times as many cases of hypospadias than the 2000 UK study.
This gives reasonable confidence that a vegetarian diet is not a significant risk.
Making sure pregnant vegans get enough folic acid, vitamin B12, methionine, and choline can help alleviate any potential risks.
Bibliography
Last updated May 2018
___Bouty, 2015. Bouty A, Ayers KL, Pask A, Heloury Y, Sinclair AH. The genetic and environmental factors underlying hypospadias. Sex Dev. 2015;9(5):239-259.
Brouwers, 2007. Brouwers MM, Feitz WF, Roelofs LA, Kiemeney LA, de Gier RP, Roeleveld N. Risk factors for hypospadias. Eur J Pediatr. 2007 Jul;166(7):671-8. Epub 2006 Nov 14.
Carmichael, 2009. Carmichael SL, Yang W, Correa A, Olney RS, Shaw GM; National Birth Defects Prevention Study. Hypospadias and intake of nutrients related to one-carbon metabolism. J Urol. 2009 Jan;181(1):315-21; discussion 321.
Carmichael, 2012. Carmichael SL, Ma C, Feldkamp ML, Munger RG, Olney RS, Botto LD, Shaw GM, Correa A. Nutritional factors and hypospadias risks. Paediatr Perinat Epidemiol. 2012 Jul;26(4):353-60.
Carmichael, 2013. Carmichael SL, Cogswell ME, Ma C, et al. Hypospadias and maternal intake of phytoestrogens. Am J Epidemiol. 2013 Aug 1;178(3):434-40.
Christensen, 2013. Christensen JS, Asklund C, Skakkebæk NE, et al. Association between organic dietary choice during pregnancy and hypospadias in offspring: a study of mothers of 306 boys operated on for hypospadias. J Urol. 2013 Mar;189(3):1077-82.
de Kort, 2011. de Kort CA, Nieuwenhuijsen MJ, Mendez MA. Relationship between maternal dietary patterns and hypospadias. Paediatr Perinat Epidemiol. 2011 May;25(3):255-64.
Goh, 2006. Goh YI, Bollano E, Einarson TR, Koren G. Prenatal multivitamin supplementation and rates of congenital anomalies: a meta-analysis. J Obstet Gynaecol Can. 2006 Aug;28(8):680-9. Review.
Kowal, 2013. Kowal A, Mydlak D, Ołtarzewski M, Bauer A, Sawicka E, Hozyasz KK. Propionylcarnitine and methionine concentrations in newborns with hypospadias. Cent European J Urol. 2013;66(3):377-80.
Mai, 2015. Mai CT, Isenburg J, Langlois PH, et al. Population-based birth defects data in the United States, 2008 to 2012: Presentation of state-specific data and descriptive brief on variability of prevalence. Birth Defects Res A Clin Mol Teratol. 2015 Nov;103(11):972-93.
Marrocco, 2015. Marrocco G, Grammatico P, Vallasciani S, et al. Environmental, parental and gestational factors that influence the occurrence of hypospadias in male patients. J Pediatr Urol. 2015 Feb;11(1):12-9.
Mavrogenis, 2014. Mavrogenis S, Urban R, Czeizel AE, Ács N. Possible preventive effect of high doses of folic acid for isolated hypospadias: a national population-based case-control study. Am J Med Genet A. 2014 Dec;164A(12):3108-14.
Mayo Clinic, 2018. Hypospadias: Diagnosis and Treatment. Mayo Clinic. Accessed April 19, 2018.
North, 2000. North K, Golding J. A maternal vegetarian diet in pregnancy is associated with hypospadias. The ALSPAC Study Team. Avon Longitudinal Study of Pregnancy and Childhood. BJU Int. 2000 Jan;85(1):107-13.
Ormond, 2009. Ormond G, Nieuwenhuijsen MJ, Nelson P, Toledano MB, Iszatt N, Geneletti S, Elliott P. Endocrine disruptors in the workplace, hair spray, folate supplementation, and risk of hypospadias: case-control study. Environ Health Perspect. 2009 Feb;117(2):303-7.
Pierik, 2004. Pierik FH, Burdorf A, Deddens JA, Juttmann RE, Weber RF. Maternal and paternal risk factors for cryptorchidism and hypospadias: a case-control study in newborn boys. Environ Health Perspect. 2004 Nov;112(15):1570-6.
Shekharyadav, 2011. Shekharyadav C, Bajpai M, Kumar V, Ahmed RS, Gupta P, Banerjee BD. Polymorphism in CYP1A1, GSTMI, GSTT1 genes and organochlorine pesticides in the etiology of hypospadias. Hum Exp Toxicol. 2011 Oct;30(10):1464-74. Epub 2011 Feb 7.