Соя і веганське харчування, и безпечно їсти сою та соєві продути, необхідність йоду, основні міфи про сою, вплив ізофлавонів, поживні речовини в соєвих продуктах

[EN-UA]

Соя: основні дискусійні питання

Джек Норріс, сертифікований дієтолог

Зміст

Рак молочної залози

Соя містить ізофлавони, які мають здатність зв’язуватися з рецепторами естрогену. В одній порції сої міститься близько 25 мг ізофлавонів.

Дослідження типу «випадок-контроль» щодо сої та раку молочної залози загалом були обнадійливими для тих, хто включав сою до свого раціону, при цьому у приблизно половини учасників споживання сої було пов’язане з меншим ризиком розвитку раку молочної залози, а в іншої половини не було виявлено жодного ефекту.

Проспективні дослідження, зазвичай більш доказові, ніж дослідження типу «випадок-контроль», також показали дуже позитивні результати. З шести досліджень, проведених на популяціях із високим споживанням сої (приблизно одна-дві порції на день є типовою верхньою кількістю), Сінгапурське китайське дослідження здоров’я (Singapore Chinese Health Study) [1], Шанхайське жіноче дослідження (Shanghai Women’s Study) [2] [3], а також дослідження Японського центру громадського здоров’я (Japan Public Health Center study) [4] виявили, що вище споживання сої пов’язане зі зниженим ризиком раку. Японське спільне когортне дослідження (Japan Collaborative Cohort Study) [5] і Японське дослідження тривалості життя (Japan Life Span Study) [6] не виявили подібного зв’язку.

Європейське проспективне дослідження раку (EPIC-Oxford) [7], у якому брала участь велика кількість вегетаріанців, також не виявило зв’язку. Щодо цих результатів були припущення, що для того, щоб отримати користь від сої, її споживання має відбуватися в підлітковому віці, коли розвиваються груди, тоді як вегетаріанці в країнах Заходу часто додають сою у свій раціон тільки у дорослому віці.

Що стосується жінок з раком молочної залози, зокрема з пухлинами, викликаними контактом з естрогеном (також відомі як позитивні до рецепторів естрогену), у нещодавно опублікованому дослідженні «Жіноче здорове харчування та спосіб життя» (Women’s Healthy Eating and Living Study) [8] написано таке:

“Наше дослідження є третім епідеміологічним дослідженням, яке повідомляє про відсутність негативного впливу соєвих продуктів на прогнозування раку молочної залози. Разом ці дослідження, які відрізняються за етнічним складом (два зі США та одне з Китаю), а також за рівнем і типом споживання сої, надають необхідні епідеміологічні докази того, що лікарям більше не потрібно рекомендувати жінкам із діагнозом раку грудей не споживати сою.”

Метааналіз проспективних когортних досліджень 2019 року показав, що збільшення споживання соєвих ізофлавонів на 10 мг на день пов’язане зі зниженням ризику смертності від раку молочної залози на 9%, а збільшення споживання соєвого білка на 5 г на день — зі зниженням смертності від раку молочної залози на 12% [48].

Також див. «Соя та ризик раку: поради нашого експерта» від Американського онкологічного товариства.

Деменція

Гонолулу-Азійське дослідження старіння (Honolulu-Asia Aging Study) 2000 року виявило зв’язок сої зі зниженням когнітивних функцій і зменшенням мозку. Далі наведено ретельніший огляд досліджень сої та когнітивних функцій.

Було проведено дванадцять короткострокових клінічних випробувань, які тривали від одного тижня до року. Дев’ять із них продемонстрували користь сої [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17], а три — її нейтральний вплив [18] [19] [20].

Епідеміологічні дослідження (на відміну від клінічних випробувань) вивчають моделі споживання сої та когнітивні функції в конкретних групах населення. Одне з таких досліджень виявило зв’язок між споживанням темпе (ферментованого соєвого продукту) та покращенням когнітивних функцій [21]. Три звіти з епідеміологічних досліджень пов’язують тофу з послабленням когнітивних функцій у деяких групах [21] [22] [23], але при цьому покращенням в іншій групі [24] і нейтральним впливом в інших [23] [24]. Висновки про шкідливий вплив тофу в епідеміологічних дослідженнях, ймовірно, пов’язані з тим, що в азіатських культурах люди в гіршій економічній ситуації зазвичай їдять більше тофу, а також із тим, що деякі індонезійські тофу виготовлені з використанням формальдегіду.

Дослідження в цілому не дає приводів для занепокоєння.

Дитячі суміші

Занепокоєння щодо дитячих сумішей зрозуміле, враховуючи, що немовлята споживатимуть значну частину свого раціону як сою.

Американська академія педіатрії та Національна токсикологічна програма США вважають соєву суміш безпечною.

Найважливіше наразі дослідження, яке відстежувало стан дорослих, яких годували соєвими сумішами, коли вони були немовлятами, гарантує те, що немає причин для занепокоєння щодо щитовидної залози або репродуктивної функції [25].

Дослідження Beginnings Study, яке триває досі, вивчає вплив молочних сумішей на розвиток дитини [26]. Воно ще на ранніх стадіях, були досліджені діти лише віком 1 рік, але поки не виявлено жодного негативного впливу сої на ріст, статеві органи чи неврологічний розвиток порівняно з дітьми, які приймали суміші з коров’ячим молоком.

Деякі дослідження показують, що найкраще обирати соєву суміш з ДГК, а також важливо зазначити, що соєва суміш не призначена для недоношених дітей.

Фемінізуючі характеристики

Є певне занепокоєння, що соя може викликати фемінні ознаки у чоловіків, і у цьому контексті було проведено два дослідження. В одному випадку чоловік, який вживав дванадцять порцій соєвого молока на день, мав збільшення тканини молочних залоз і їхньої чутливості [27]. В іншому випадку чоловік із діабетом 1 типу вживав 14 порцій на день переважно обробленої соєвої їжі протягом одного року, і у нього розвинулася еректильна дисфункція [28], яка нормалізувався після припинення вживання сої. Я б не рекомендував вживати таку кількість сої, проте в одному дослідженні використовували навіть набагато більшу кількість ізофлавонів і не виявили проблем для чоловіків [29].

Що стосується кількості та якості сперми, одне епідеміологічне дослідження викликало занепокоєння, хоч і незначне [30], проте два інші клінічні дослідження не виявили впливу сої на кількість сперми [31] [32].

Щитоподібна залоза

Ізофлавони можуть впливати на рівень гормонів щитовидної залози, особливо якщо є дефіцит йоду. Клінічне випробування 2011 року показало, що 16 мг ізофлавонів на день у людей з легким гіпотиреозом, імовірно, пришвидшують розвиток явного гіпотиреозу [33].

Дев’ять інших клінічних випробувань не виявили впливу сої на щитовидну залозу порівняно з плацебо у людей з імовірно здоровою щитовидною залозою [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42], тоді як решта п’ять досліджень виявили невеликі зміни, усі без фізіологічного значення [43] [44] [45] [46] [47].

У людей без гіпотиреозу не має бути проблем із соєю, якщо вони отримують достатньо йоду, але поки ми не дізнаємося більше, людям із легким гіпотиреозом можна уникати сої заради безпеки.

Переваги сої

На додаток до зниження ризику раку молочної залози, як зазначено вище, соя також надає переваги для запобігання раку передміхурової залози, зниження холестерину ЛПНЩ та полегшення симптомів менопаузи. Див. «Соя Частина 2 — Дослідження» для детальнішої інформації.

Якщо підсумувати всі дослідження щодо сої, то немає жодних причин вважати, що дві порції на день шкідливі для більшості людей, і є вагомі підстави вважати, що соя приносить певну користь для здоров’я.

Список літератури

Востаннє оновлено у квітні 2011 року.

___

Soy: Main Controversies

by Jack Norris, RD

[source]

Breast Cancer

Soy contains isoflavones, which have the ability to bind to estrogen receptors. There are about 25 mg of isoflavones in one serving of soy.

Case-control studies on soy and breast cancer have been generally encouraging to those with soy in their diets, with about half associating soy with a lower risk for breast cancer and the other half showing no effects.

Prospective studies, which are generally a higher level of evidence than case-control studies, have also been very positive. Of the six studies done on populations with higher soy intakes (about one to two servings per day is the typical upper intake amount), the Singapore Chinese Health Study [1], the Shanghai Women’s Study [2] [3], and the Japan Public Health Center study [4] all found that higher intakes of soy were associated with a reduced risk. The Japan Collaborative Cohort Study [5] and the Japan Life Span Study [6] found no association.

The European Prospective Investigation into Cancer-Oxford [7], which contained a large number of vegetarians, also found no association. Regarding the lack of association in the European study, some have speculated that in order to receive benefits from soy, exposure must occur during adolescence when breasts are developing, while Western vegetarians often add soy to their diets as adults.

As for women with breast cancer, including those with tumors that grow in response to contact with estrogen (known as estrogen receptor positive), the authors of the recently published Women’s Healthy Eating and Living Study [8] write:

“Our study is the third epidemiological study to report no adverse effects of soy foods on breast cancer prognosis. These studies, taken together, which vary in ethnic composition (two from the US and one from China) and by level and type of soy consumption, provide the necessary epidemiological evidence that clinicians no longer need to advise against soy consumption for women diagnosed with breast cancer.”

A 2019 dose-response meta-analysis of prospective cohort studies found that a 10 mg/day increase in soy isoflavone intake was associated with a 9% decreased risk of breast cancer mortality, and a 5 g/day increase in soy protein intake was associated with a 12% reduction in breast cancer death [48].

Also see Soy and Cancer Risk: Our Expert’s Advice from the American Cancer Society.

Dementia

The 2000 Honolulu-Asia Aging Study linked soy with lower cognitive function and brain shrinkage. Here’s a more thorough review of the research on soy and mental cognition.

There’ve been twelve short-term clinical trials lasting one week to a year. Nine show soy to be helpful [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17], while three have shown soy to be neutral [18] [19] [20].

Epidemiological studies (unlike clinical trials) examine patterns of soy consumption and cognition in specific populations. One such study found tempeh (a fermented soy food) to be associated with improved cognition [21]. Three reports from epidemiological studies have associated tofu with reduced cognition in some groups [21] [22] [23], but increased cognition in another group [24], and neutral in others [23] [24]. The harmful findings for tofu in the epidemiological studies are likely due to confounding caused by the fact that people of lower economic status have traditionally eaten more tofu in Asian cultures as well as the fact that some Indonesian tofu has been prepared using formaldehyde.

The research as a whole provides little cause for concern.

Infant Formulas

The concern about infant formula is understandable giving that infants will be eating a large portion of their diet as soy.

The American Academy of Pediatrics and the National Toxicology Program considers soy formula safe.

The most important study to date, tracking adults who were fed soy formula as infants, provides assurance that there’s no reason to be concerned about thyroid or reproductive function [25].

The Beginnings Study is an ongoing study examining the effects of formula on child development [26]. It’s in its early stages with findings from children only a year old, but to date, no negative effects of soy have been found on growth, sex organs, or neurological development compared to children on cow’s milk formula.

Some research shows that it’s best to choose a soy formula with DHA, and it’s important to note that soy formula isn’t intended for pre-term infants.

Feminizing Characteristics

Regarding the concern that soy could cause feminizing characteristics in men, there have been two case studies. In one, a man eating twelve servings per day of soymilk developed enlarged, sensitive breast tissue [27]. In another, a man with type 1 diabetes was eating 14 servings per day of mostly processed soy foods for one year and developed erectile dysfunction [28], which normalized after ceasing the soy. While I would not recommend eating this much soy, one study used even much higher amounts of isoflavones and found no problems for most men [29].

As for sperm quantity and quality, while one epidemiological study raised concerns, albeit minor, about soy and sperm quantity [30], two clinical studies have shown no effects of soy [31] [32].

Thyroid

Isoflavones can affect thyroid hormone levels—especially if someone has iodine deficiency. A 2011 clinical trial found that 16 mg/day of isoflavones in people with mild hypothyroidism appeared to cause an increased rate of advancing to overt hypothyroidism [33].

Nine other clinical trials showed no effect of soy on the thyroid compared to placebo in people with presumably healthy thyroids [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42], while the remaining five studies found small changes, all without physiological significance [43] [44] [45] [46] [47].

People without hypothyroidism should have no problems with soy as long as they get enough iodine, but until we know more, people with mild hypothyroidism might want to avoid soy just to be safe.

Soy Benefits

In addition to reducing the risk for breast cancer as mentioned above, soy also provides benefits for preventing prostate cancer, lowering LDL cholesterol, and improving menopausal symptoms. Please see Soy Part 2—Research for more details.

When you add up all the research on soy, there’s no reason to think that two servings per day are harmful to most people, and good reason to think soy provides some health benefits.