Соя і соєві продукти: міфи та дискусіїні питання

Соя і веганське харчування, и безпечно їсти сою та соєві продути, необхідність йоду, основні міфи про сою, вплив ізофлавонів, поживні речовини в соєвих продуктах

Соя: основні дискусійні питання

Джек Норріс, сертифікований дієтолог

Зміст


Рак молочної залози


Соя містить ізофлавони, які мають здатність зв’язуватися з рецепторами естрогену. В одній порції сої міститься близько 25 мг ізофлавонів.


Дослідження типу «випадок-контроль» щодо сої та раку молочної залози загалом були обнадійливими для тих, хто включав сою до свого раціону, при цьому у приблизно половини учасників споживання сої було пов’язане з меншим ризиком розвитку раку молочної залози, а в іншої половини не було виявлено жодного ефекту.


Проспективні дослідження, зазвичай більш доказові, ніж дослідження типу «випадок-контроль», також показали дуже позитивні результати. З шести досліджень, проведених на популяціях із високим споживанням сої (приблизно одна-дві порції на день є типовою верхньою кількістю), Сінгапурське китайське дослідження здоров’я (Singapore Chinese Health Study) [1], Шанхайське жіноче дослідження (Shanghai Women’s Study) [2] [3], а також дослідження Японського центру громадського здоров’я (Japan Public Health Center study) [4] виявили, що вище споживання сої пов’язане зі зниженим ризиком раку. Японське спільне когортне дослідження (Japan Collaborative Cohort Study) [5] і Японське дослідження тривалості життя (Japan Life Span Study) [6] не виявили подібного зв’язку.


Європейське проспективне дослідження раку (EPIC-Oxford) [7], у якому брала участь велика кількість вегетаріанців, також не виявило зв’язку. Щодо цих результатів були припущення, що для того, щоб отримати користь від сої, її споживання має відбуватися в підлітковому віці, коли розвиваються груди, тоді як вегетаріанці в країнах Заходу часто додають сою у свій раціон тільки у дорослому віці.


Що стосується жінок з раком молочної залози, зокрема з пухлинами, викликаними контактом з естрогеном (також відомі як позитивні до рецепторів естрогену), у нещодавно опублікованому дослідженні «Жіноче здорове харчування та спосіб життя» (Women’s Healthy Eating and Living Study) [8] написано таке:


“Наше дослідження є третім епідеміологічним дослідженням, яке повідомляє про відсутність негативного впливу соєвих продуктів на прогнозування раку молочної залози. Разом ці дослідження, які відрізняються за етнічним складом (два зі США та одне з Китаю), а також за рівнем і типом споживання сої, надають необхідні епідеміологічні докази того, що лікарям більше не потрібно рекомендувати жінкам із діагнозом раку грудей не споживати сою.”


Метааналіз проспективних когортних досліджень 2019 року показав, що збільшення споживання соєвих ізофлавонів на 10 мг на день пов’язане зі зниженням ризику смертності від раку молочної залози на 9%, а збільшення споживання соєвого білка на 5 г на день — зі зниженням смертності від раку молочної залози на 12% [48].


Також див. «Соя та ризик раку: поради нашого експерта» від Американського онкологічного товариства.

Деменція


Гонолулу-Азійське дослідження старіння (Honolulu-Asia Aging Study) 2000 року виявило зв’язок сої зі зниженням когнітивних функцій і зменшенням мозку. Далі наведено ретельніший огляд досліджень сої та когнітивних функцій.


Було проведено дванадцять короткострокових клінічних випробувань, які тривали від одного тижня до року. Дев’ять із них продемонстрували користь сої [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17], а три — її нейтральний вплив [18] [19] [20].


Епідеміологічні дослідження (на відміну від клінічних випробувань) вивчають моделі споживання сої та когнітивні функції в конкретних групах населення. Одне з таких досліджень виявило зв’язок між споживанням темпе (ферментованого соєвого продукту) та покращенням когнітивних функцій [21]. Три звіти з епідеміологічних досліджень пов’язують тофу з послабленням когнітивних функцій у деяких групах [21] [22] [23], але при цьому покращенням в іншій групі [24] і нейтральним впливом в інших [23] [24]. Висновки про шкідливий вплив тофу в епідеміологічних дослідженнях, ймовірно, пов’язані з тим, що в азіатських культурах люди в гіршій економічній ситуації зазвичай їдять більше тофу, а також із тим, що деякі індонезійські тофу виготовлені з використанням формальдегіду.


Дослідження в цілому не дає приводів для занепокоєння.

Дитячі суміші


Занепокоєння щодо дитячих сумішей зрозуміле, враховуючи, що немовлята споживатимуть значну частину свого раціону як сою.


Американська академія педіатрії та Національна токсикологічна програма США вважають соєву суміш безпечною.


Найважливіше наразі дослідження, яке відстежувало стан дорослих, яких годували соєвими сумішами, коли вони були немовлятами, гарантує те, що немає причин для занепокоєння щодо щитовидної залози або репродуктивної функції [25].


Дослідження Beginnings Study, яке триває досі, вивчає вплив молочних сумішей на розвиток дитини [26]. Воно ще на ранніх стадіях, були досліджені діти лише віком 1 рік, але поки не виявлено жодного негативного впливу сої на ріст, статеві органи чи неврологічний розвиток порівняно з дітьми, які приймали суміші з коров’ячим молоком.


Деякі дослідження показують, що найкраще обирати соєву суміш з ДГК, а також важливо зазначити, що соєва суміш не призначена для недоношених дітей.

Фемінізуючі характеристики


Є певне занепокоєння, що соя може викликати фемінні ознаки у чоловіків, і у цьому контексті було проведено два дослідження. В одному випадку чоловік, який вживав дванадцять порцій соєвого молока на день, мав збільшення тканини молочних залоз і їхньої чутливості [27]. В іншому випадку чоловік із діабетом 1 типу вживав 14 порцій на день переважно обробленої соєвої їжі протягом одного року, і у нього розвинулася еректильна дисфункція [28], яка нормалізувався після припинення вживання сої. Я б не рекомендував вживати таку кількість сої, проте в одному дослідженні використовували навіть набагато більшу кількість ізофлавонів і не виявили проблем для чоловіків [29].


Що стосується кількості та якості сперми, одне епідеміологічне дослідження викликало занепокоєння, хоч і незначне [30], проте два інші клінічні дослідження не виявили впливу сої на кількість сперми [31] [32].

Щитоподібна залоза


Ізофлавони можуть впливати на рівень гормонів щитовидної залози, особливо якщо є дефіцит йоду. Клінічне випробування 2011 року показало, що 16 мг ізофлавонів на день у людей з легким гіпотиреозом, імовірно, пришвидшують розвиток явного гіпотиреозу [33].


Дев’ять інших клінічних випробувань не виявили впливу сої на щитовидну залозу порівняно з плацебо у людей з імовірно здоровою щитовидною залозою [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42], тоді як решта п’ять досліджень виявили невеликі зміни, усі без фізіологічного значення [43] [44] [45] [46] [47].


У людей без гіпотиреозу не має бути проблем із соєю, якщо вони отримують достатньо йоду, але поки ми не дізнаємося більше, людям із легким гіпотиреозом можна уникати сої заради безпеки.

Переваги сої


На додаток до зниження ризику раку молочної залози, як зазначено вище, соя також надає переваги для запобігання раку передміхурової залози, зниження холестерину ЛПНЩ та полегшення симптомів менопаузи. Див. «Соя Частина 2 — Дослідження» для детальнішої інформації.


Якщо підсумувати всі дослідження щодо сої, то немає жодних причин вважати, що дві порції на день шкідливі для більшості людей, і є вагомі підстави вважати, що соя приносить певну користь для здоров’я.

Список літератури


Востаннє оновлено у квітні 2011 року.

___

Soy: Main Controversies

by Jack Norris, RD


[source]

Contents


Breast Cancer


Soy contains isoflavones, which have the ability to bind to estrogen receptors. There are about 25 mg of isoflavones in one serving of soy.


Case-control studies on soy and breast cancer have been generally encouraging to those with soy in their diets, with about half associating soy with a lower risk for breast cancer and the other half showing no effects.


Prospective studies, which are generally a higher level of evidence than case-control studies, have also been very positive. Of the six studies done on populations with higher soy intakes (about one to two servings per day is the typical upper intake amount), the Singapore Chinese Health Study [1], the Shanghai Women’s Study [2] [3], and the Japan Public Health Center study [4] all found that higher intakes of soy were associated with a reduced risk. The Japan Collaborative Cohort Study [5] and the Japan Life Span Study [6] found no association.


The European Prospective Investigation into Cancer-Oxford [7], which contained a large number of vegetarians, also found no association. Regarding the lack of association in the European study, some have speculated that in order to receive benefits from soy, exposure must occur during adolescence when breasts are developing, while Western vegetarians often add soy to their diets as adults.


As for women with breast cancer, including those with tumors that grow in response to contact with estrogen (known as estrogen receptor positive), the authors of the recently published Women’s Healthy Eating and Living Study [8] write:


“Our study is the third epidemiological study to report no adverse effects of soy foods on breast cancer prognosis. These studies, taken together, which vary in ethnic composition (two from the US and one from China) and by level and type of soy consumption, provide the necessary epidemiological evidence that clinicians no longer need to advise against soy consumption for women diagnosed with breast cancer.”


A 2019 dose-response meta-analysis of prospective cohort studies found that a 10 mg/day increase in soy isoflavone intake was associated with a 9% decreased risk of breast cancer mortality, and a 5 g/day increase in soy protein intake was associated with a 12% reduction in breast cancer death [48].


Also see Soy and Cancer Risk: Our Expert’s Advice from the American Cancer Society.

Dementia


The 2000 Honolulu-Asia Aging Study linked soy with lower cognitive function and brain shrinkage. Here’s a more thorough review of the research on soy and mental cognition.


There’ve been twelve short-term clinical trials lasting one week to a year. Nine show soy to be helpful [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17], while three have shown soy to be neutral [18] [19] [20].


Epidemiological studies (unlike clinical trials) examine patterns of soy consumption and cognition in specific populations. One such study found tempeh (a fermented soy food) to be associated with improved cognition [21]. Three reports from epidemiological studies have associated tofu with reduced cognition in some groups [21] [22] [23], but increased cognition in another group [24], and neutral in others [23] [24]. The harmful findings for tofu in the epidemiological studies are likely due to confounding caused by the fact that people of lower economic status have traditionally eaten more tofu in Asian cultures as well as the fact that some Indonesian tofu has been prepared using formaldehyde.


The research as a whole provides little cause for concern.

Infant Formulas


The concern about infant formula is understandable giving that infants will be eating a large portion of their diet as soy.


The American Academy of Pediatrics and the National Toxicology Program considers soy formula safe.


The most important study to date, tracking adults who were fed soy formula as infants, provides assurance that there’s no reason to be concerned about thyroid or reproductive function [25].


The Beginnings Study is an ongoing study examining the effects of formula on child development [26]. It’s in its early stages with findings from children only a year old, but to date, no negative effects of soy have been found on growth, sex organs, or neurological development compared to children on cow’s milk formula.


Some research shows that it’s best to choose a soy formula with DHA, and it’s important to note that soy formula isn’t intended for pre-term infants.

Feminizing Characteristics


Regarding the concern that soy could cause feminizing characteristics in men, there have been two case studies. In one, a man eating twelve servings per day of soymilk developed enlarged, sensitive breast tissue [27]. In another, a man with type 1 diabetes was eating 14 servings per day of mostly processed soy foods for one year and developed erectile dysfunction [28], which normalized after ceasing the soy. While I would not recommend eating this much soy, one study used even much higher amounts of isoflavones and found no problems for most men [29].


As for sperm quantity and quality, while one epidemiological study raised concerns, albeit minor, about soy and sperm quantity [30], two clinical studies have shown no effects of soy [31] [32].

Thyroid


Isoflavones can affect thyroid hormone levels—especially if someone has iodine deficiency. A 2011 clinical trial found that 16 mg/day of isoflavones in people with mild hypothyroidism appeared to cause an increased rate of advancing to overt hypothyroidism [33].


Nine other clinical trials showed no effect of soy on the thyroid compared to placebo in people with presumably healthy thyroids [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42], while the remaining five studies found small changes, all without physiological significance [43] [44] [45] [46] [47].


People without hypothyroidism should have no problems with soy as long as they get enough iodine, but until we know more, people with mild hypothyroidism might want to avoid soy just to be safe.

Soy Benefits


In addition to reducing the risk for breast cancer as mentioned above, soy also provides benefits for preventing prostate cancer, lowering LDL cholesterol, and improving menopausal symptoms. Please see Soy Part 2—Research for more details.


When you add up all the research on soy, there’s no reason to think that two servings per day are harmful to most people, and good reason to think soy provides some health benefits.

References


Last updated April 2011

___

__________

1. Butler LM, Wu AH, Wang R, Koh WP, Yuan JM, Yu MC. A vegetable-fruit-soy dietary pattern protects against breast cancer among postmenopausal Singapore Chinese women. Am J Clin Nutr. 2010 Apr;91(4):1013-9.

2. Wu AH, Koh WP, Wang R, Lee HP, Yu MC (2008) Soy intake and breast cancer risk in Singapore Chinese health study. Br J Cancer 99(1):196–200.

3. Lee SA, Shu XO, Li H, Yang G, Cai H, Wen W, Ji BT, Gao J, Gao YT, Zheng W. Adolescent and adult soy food intake and breast cancer risk: results from the Shanghai Women’s Health Study. Am J Clin Nutr. 2009 Jun;89(6):1920-6.

4. Yamamoto S, Sobue T, Kobayashi M, Sasaki S, Tsugane S; Japan Public Health Center-Based Prospective Study on Cancer Cardiovascular Diseases Group. Soy, isoflavones, and breast cancer risk in Japan. J Natl Cancer Inst. 2003 Jun 18;95(12):906-13.

5. Nishio K, Niwa Y, Toyoshima H, Tamakoshi K, Kondo T, Yatsuya H, Yamamoto A, Suzuki S, Tokudome S, Lin Y, Wakai K, Hamajima N, Tamakoshi A. Consumption of soy foods and the risk of breast cancer: findings from the Japan Collaborative Cohort (JACC) Study. Cancer Causes Control. 2007 Oct;18(8):801-8.

6. Key TJ, Sharp GB, Appleby PN, Beral V, Goodman MT, Soda M, Mabuchi K. Soya foods and breast cancer risk: a prospective study in Hiroshima and Nagasaki, Japan. Br J Cancer. 1999 Dec;81(7):1248-56.

7. Travis RC, Allen NE, Appleby PN, Spencer EA, Roddam AW, Key TJ. A prospective study of vegetarianism and isoflavone intake in relation to breast cancer risk in British women. Int J Cancer. 2008 Feb 1;122(3):705-10.

8. Caan BJ, Natarajan L, Parker BA, Gold EB, Thomson CA, Newman VA, Rock CL, Pu M, Al-Delaimy WK, Pierce JP. Soy Food Consumption and Breast Cancer Prognosis. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev. 2011 Feb 25.

9. File SE, Jarrett N, Fluck E, Duffy R, Casey K, Wiseman H. Eating soya improves human memory. Psychopharmacology (Berl) 2001; 157:430-6.

10. Duffy R, Wiseman H, File SE. Improved cognitive function in postmenopausal women after 12 weeks of consumption of a soya extract containing isoflavones. Pharmacol Biochem Behav. 2003 Jun;75(3):721-9.

11. Thorp AA, Sinn N, Buckley JD, Coates AM, Howe PR. Soya isoflavone supplementation enhances spatial working memory in men. Br J Nutr. 2009 Nov;102(9):1348-54.

12. Kritz-Silverstein D, Von Mühlen D, Barrett-Connor E, Bressel MA. Isoflavones and cognitive function in older women: the Soy and Postmenopausal Health In Aging (SOPHIA) Study. Menopause. 2003 May-Jun;10(3):196-202.

13. Fournier LR, Ryan Borchers TA, Robison LM, Wiediger M, Park JS, Chew BP, McGuire MK, Sclar DA, Skaer TL, Beerman KA. The effects of soy milk and isoflavone supplements on cognitive performance in healthy, postmenopausal women. J Nutr Health Aging. 2007 Mar-Apr;11(2):155-64.

14. Islam F, Sparkes C, Roodenrys S, Astheimer L. Short-term changes in endogenous estrogen levels and consumption of soy isoflavones affect working and verbal memory in young adult females. Nutr Neurosci. 2008 Dec;11(6):251-62.

15. Celec P, Ostatnikova D, Hodosy J, Putz Z, Kúdela M. Increased one week soybean consumption affects spatial abilities but not sex hormone status in men. Int J Food Sci Nutr. 2007 Sep;58(6):424-8.

16. Ostatníková D, Celec P, Hodosy J, Hampl R, Putz Z, Kúdela M. Short-term soybean intake and its effect on steroid sex hormones and cognitive abilities. Fertil Steril. 2007 Dec;88(6):1632-6.

17. Celec P, Ostatníková D, Cagánová M, Zuchová S, Hodosy J, Putz Z, Bernadic M, Kúdela M. Endocrine and cognitive effects of short-time soybean consumption in women. Gynecol Obstet Invest. 2005;59(2):62-6.

18. Kreijkamp-Kaspers, S., Kok, L., Grobbee, D.E., de Haan, E.H.F., Aleman, A., Lampe, J.W., van der Schouw, Y.T. Effect of soy protein containing isoflavones on cognitive function, bone mineral density, and plasma lipids in postmenopausal women: A randomized controlled trial, JAMA. 2004;292:65-74.

19. Ho SC, Chan AS, Ho YP, So EK, Sham A, Zee B, Woo JL. Effects of soy isoflavone supplementation on cognitive function in Chinese postmenopausal women: a double-blind, randomized, controlled trial. Menopause. 2007 May-Jun;14(3 Pt 1):489-99.

20. Pilsáková L, Riecanský I, Ostatníková D, Jagla F. Missing evidence for the effect one-week phytoestrogen-rich diet on mental rotation in two dimensions. Neuro Endocrinol Lett. 2009 Mar;30(1):125-30.

21. Hogervorst E, Sadjimim T, Yesufu A, Kreager P, Rahardjo TB. High tofu intake is associated with worse memory in elderly Indonesian men and women. Dement Geriatr Cogn Disord. 2008;26(1):50-7. (Epub 2008 Jun 27)

22. White LR, Petrovitch H, Ross GW, Masaki K, Hardman J, Nelson J, Davis D, Markesbery W. Brain aging and midlife tofu consumption. J Am Coll Nutr. 2000 Apr;19(2):242-55.

23. Rice MM, Graves AN, McCurry SM, Larson EB. Tofu consumption and cognition in older Japanese American men and women. J Nutr 2000(Suppl):676S. (Published only as abstract)

24. Hogervorst E, Mursjid F, Priandini D, Setyawan H, Ismael RI, Bandelow S, Rahardjo TB. Borobudur revisited: Soy consumption may be associated with better recall in younger, but not in older, rural Indonesian elderly. Brain Res. 2010 Oct 28. (Epub ahead of print)

25. Strom BL, Schinnar R, Ziegler EE, Barnhart KT, Sammel MD, Macones GA, Stallings VA, Drulis JM, Nelson SE, Hanson SA. Exposure to soy-based formula in infancy and endocrinological and reproductive outcomes in young adulthood. JAMA. 2001 Aug 15;286(7):807-14.

26. Badger TM, Gilchrist JM, Pivik RT, Andres A, Shankar K, Chen JR, Ronis MJ. The health implications of soy infant formula. Am J Clin Nutr. 2009 May;89(5):1668S-1672S.

27. Martinez J, Lewi JE. An unusual case of gynecomastia associated with soy product consumption. Endocr Pract 2008;14:415–8. (Abstract)

28. Siepmann T, Roofeh J, Kiefer FW, Edelson DG. Hypogonadism and erectile dysfunction associated with soy product consumption. Nutrition. 2011 Feb 23.

29. Fischer L, Mahoney C, Jeffcoat AR, Koch MA, Thomas BE, Valentine JL, et al. Clinical characteristics and pharmacokinetics of purified soy isoflavones: multiple-dose administration to men with prostate neoplasia. Nutr Cancer 2004;48(2):160–70.

30. Chavarro JE, Toth TL, Sadio SM, Hauser R. Soy food and isoflavone intake in relation to semen quality parameters among men from an infertility clinic. Hum Reprod. 2008 Nov;23(11):2584-90.

31. Beaton LK, McVeigh BL, Dillingham BL, Lampe JW, Duncan AM. Soy protein isolates of varying isoflavone content do not adversely affect semen quality in healthy young men. Fertil Steril. 2010 Oct;94(5):1717-22.

32. Messina M, Watanabe S, Setchell KD. Report on the 8th International Symposium on the Role of Soy in Health Promotion and Chronic Disease Prevention and Treatment. J Nutr. 2009 Apr;139(4):796S-802S.

33. Sathyapalan T, Manuchehri AM, Thatcher NJ, Rigby AS, Chapman T, Kilpatrick ES, Atkin SL. The Effect of Soy Phytoestrogen Supplementation on Thyroid Status and Cardiovascular Risk Markers in Patients with Subclinical Hypothyroidism: A Randomized, Double-Blind, Crossover Study. J Clin Endocrinol Metab. 2011 Feb 16. (Epub ahead of print)

34. USDA Database for the Isoflavone Content of Selected Foods Release 2.0. 2008.

35. Bruce B, Messina M, Spiller GA. Isoflavone supplements do not affect thyroid function in iodine-replete postmenopausal women. J Med Food. 2003 Winter;6(4):309-16.

36. Tousen Y, Ezaki J, Fujii Y, Ueno T, Nishimuta M, Ishimi Y. Natural S-equol decreases bone resorption in postmenopausal, non-equol-producing Japanese women: a pilot randomized, placebo-controlled trial. Menopause. 2011 Jan 19. (Epub ahead of print)

37. Ham JO, Chapman KM, Essex-Sorlie D, Bakhit RM, Prabhudesai M, Winter L, Erdman JW, Potter S. Endocrinological response to soy protein and fiber in mildly hypercholesterolemic men. Nutr Res 1993; 13:873-884.

38. Zung A, Shachar S, Zadik Z, Kerem Z. Soy-derived isoflavones treatment in children with hypercholesterolemia: a pilot study. J Pediatr Endocrinol Metab. 2010 Jan-Feb;23(1-2):133-41.

39. Dillingham BL, McVeigh BL, Lampe JW, Duncan AM. Soy protein isolates of varied isoflavone content do not influence serum thyroid hormones in healthy young men. Thyroid. 2007 Feb;17(2):131-7.

40. Mackey R, Ekangaki A, Eden JA. The effects of soy protein in women and men with elevated plasma lipids. Biofactors. 2000;12(1-4):251-7.

41. Roughead ZK, Hunt JR, Johnson LK, Badger TM, Lykken GI. Controlled substitution of soy protein for meat protein: effects on calcium retention, bone, and cardiovascular health indices in postmenopausal women. J Clin Endocrinol Metab. 2005 Jan;90(1):181-9.

42. Lydeking-Olsen E, Beck-Jensen JE, Setchell KD, Holm-Jensen T. Soymilk or progesterone for prevention of bone loss–a 2 year randomized, placebo-controlled trial. Eur J Nutr. 2004 Aug;43(4):246-57.

43. Duncan AM, Merz BE, Xu X, Nagel TC, Phipps WR, Kurzer MS. Soy isoflavones exert modest hormonal effects in premenopausal women. J Clin Endocrinol Metab. 1999 Jan;84(1):192-7.

44. Hampl R, Ostatnikova D, Celec P, Putz Z, Lapcík O, Matucha P. Short-term effect of soy consumption on thyroid hormone levels and correlation with phytoestrogen level in healthy subjects. Endocr Regul. 2008 Jun;42(2-3):53-61.

45. Jayagopal V, Albertazzi P, Kilpatrick ES, Howarth EM, Jennings PE, Hepburn DA, Atkin SL. Beneficial effects of soy phytoestrogen intake in postmenopausal women with type 2 diabetes. Diabetes Care. 2002 Oct;25(10):1709-14.

46. Persky VW, Turyk ME, Wang L, Freels S, Chatterton R Jr, Barnes S, Erdman J Jr, Sepkovic DW, Bradlow HL, Potter S. Effect of soy protein on endogenous hormones in postmenopausal women. Am J Clin Nutr. 2002 Jan;75(1):145-53.

47. Watanabe S, Terashima K, Sato Y, Arai S, Eboshida A. Effects of isoflavone supplement on healthy women. Biofactors. 2000;12(1-4):233-41.

48. Nachvak SM, Moradi S, Anjom-Shoae J, Rahmani J, Nasiri M, Maleki V, Sadeghi O. Soy, Soy Isoflavones, and Protein Intake in Relation to Mortality from All Causes, Cancers, and Cardiovascular Diseases: A Systematic Review and Dose-Response Meta-Analysis of Prospective Cohort Studies. J Acad Nutr Diet. 2019 Sep;119(9):1483-1500.e17.